ґерґотання

Ґерґота́ння, -ня и ґерґотіння, -ня

с.

1) Крикъ гусей, индюковъ.

2) Разговоръ на непонятномъ языкѣ.

Значення в інших словниках

1. ґерґотання — ҐЕРҐОТА́ННЯ, ҐЕРҐОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. ґерґота́ти, ґерґоті́ти і звуки, утворювані цією дією; ґерґіт. Позирав [Мика] на блискучі автомати, вслухався в різке ґерґотання (В. Бабляк); Часто, підходячи до їх мешкання, я зачував ще здалека страшенне ґерґотіння (Г. Хоткевич).  Словник української мови у 20 томах
2. ґерґотання — ґерґота́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. ґерґотання — ґерґотіння, -я, с. Дія за знач. ґерґотати, ґерґотіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови