Люцифер

Люцифер (лат. — світоносець) – ангел, що повстав проти бога і був скинутий з неба. У середні віки – одно з імен сатани, володаря пекла.

Світова поезія неодноразово використовувала образ Люцифера для втілення мотивів богоборства і протесту проти деспотизму релігійних авторитетів ("Втрачений рай" Дж. Мільтона, "Каїн" Дж. Байрона, частково "Демон" М. Ю. Лєрмонтова).

У сучасній літературній мові слово набуло також значення: нечиста сила (у формі "люципер" вживається як лайка).

Значення в інших словниках

1. люцифер — люципер, -а, ч. 1》 У християнській міфології – сатана, володар пекла і зла. 2》 Біс, чорт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. люцифер — див. демон  Словник чужослів Павло Штепа
3. люцифер — ЛЮЦИ́ФЕР, а, ч. 1. У християнській міфології – сатана, володар пекла і зла. На Високому Замку засідало братство Магдалини. Підпиле панство реготало, казилося, ніхто вже нікого не слухав, Антипко ж захотів виголосити тост за Люцифера (Р. Іваничук).  Словник української мови у 20 томах
4. люцифер — люцифе́р, люци́пер (лат. lucifer, букв. – носій світла, від lux – світло і fero – несу) в християнській міфології – сатана, володар пекла й зла.  Словник іншомовних слів Мельничука