«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

блаженніший

правильніше: блаженнійший

«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

Значення в інших словниках

  1. блаженніший — блаже́нніший іменник чоловічого роду, істота у титулуванні церковних ієрархів  Орфографічний словник української мови
  2. блаженніший — Означення в складі титулу митрополита  Словник церковно-обрядової термінології
  3. Блаженніший — Блаженнійший  Неправильно-правильно
  4. блаженніший — БЛАЖЕ́ННІШИЙ, БЛАЖЕ́ННІЙШИЙ, шого, тільки ч., рел.-церк. У християнстві – один із титулів патріарха, у деяких випадках – митрополита. Блаженніший Мирослав Іван кардинал Любачівський водночас був і Києво-Галицьким митрополитом, і ординарієм Львівської єпархії (з газ.).  Словник української мови у 20 томах