блаженніший

блаже́нніший

іменник чоловічого роду, істота

у титулуванні церковних ієрархів

Значення в інших словниках

1. блаженніший — правильніше: блаженнійший  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. блаженніший — Означення в складі титулу митрополита  Словник церковно-обрядової термінології
3. Блаженніший — Блаженнійший  Неправильно-правильно
4. блаженніший — БЛАЖЕ́ННІШИЙ, БЛАЖЕ́ННІЙШИЙ, шого, тільки ч., рел.-церк. У християнстві – один із титулів патріарха, у деяких випадках – митрополита. Блаженніший Мирослав Іван кардинал Любачівський водночас був і Києво-Галицьким митрополитом, і ординарієм Львівської єпархії (з газ.).  Словник української мови у 20 томах