захоронити

захоронити – похоронити

У діалектному мовленні захоронити означає “сховатися”: “Ліс тебе захоронить” (Агата Турчинська). Захоронок, захоронка – це “схованка”: “Йому раптом захотілося вискочити з свого захоронку” (з журналу). Часом захоронити неправильно вживають замість дієслів, що мають значення “поховати, похоронити (померлого)”. Про нормативність саме цих висловів свідчить і літературно-художня практика: “Мене похоронять На чужині – і ці думи Зо мною сховають!” (Тарас Шевченко).

Значення в інших словниках

1. захоронити — захорони́ти дієслово доконаного виду сховати; зберегти діал.  Орфографічний словник української мови
2. захоронити — -оню, -ониш, док., діал. Сховати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. захоронити — ЗАХОРОНИ́ТИ див. захоро́нювати.[захоронювати]  Словник української мови у 20 томах
4. захоронити — ХОВА́ТИ що, кого (поміщати що-небудь у таємному місці, надавати комусь таємний притулок), ЗАХО́ВУВАТИ рідше; ПРИХО́ВУВАТИ (перев. предмети); ПЕРЕХО́ВУВАТИ, ВИХО́ВУВАТИ рідше, СХОРОНЯ́ТИ, УКРИВА́ТИ, СКРИВА́ТИ розм., ХОРОНИ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. захоронити — ЗАХОРОНИ́ТИ, оню́, о́ниш, док., діал. Сховати. Не знав [маршалок] найважнішого: як захоронити себе від зубів сього вовка [лихваря] (Фр., VII, 1951, 337); — Іди, іди, мій сину. Ліс тебе більше захоронить, як я туй [тут]. І Василькові почали збирати харчів на тиждень (Турч., Зорі.., 1950, 309).  Словник української мови в 11 томах
6. захоронити — Захороныти см. захороняти .  Словник української мови Грінченка