захоронити
ЗАХОРОНИ́ТИ, оню́, о́ниш, док., діал. Сховати.
Не знав [маршалок] найважнішого: як захоронити себе від зубів сього вовка [лихваря] (Фр., VII, 1951, 337);
— Іди, іди, мій сину. Ліс тебе більше захоронить, як я туй [тут]. І Василькові почали збирати харчів на тиждень (Турч., Зорі.., 1950, 309).
Словник української мови (СУМ-11)