Значення в інших словниках
-
обездолений —
обездо́лений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
обездолений —
див. нещасливий
Словник синонімів Вусика
-
обездолений —
-а, -е. Позбавлений найнеобхіднішого, найдорожчого; знедолений, нещасливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
обездолений —
Знедолений, безталанний, див. невдачник
Словник чужослів Павло Штепа
-
обездолений —
ОБЕЗДО́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обездо́лити. Народ мій український чесний .. потерпає і гине, спантеличений, обездолений в арійській катівні (О. Довженко); // у знач. прикм. Позбавлений найнеобхіднішого, найдорожчого; знедолений, нещасливий.
Словник української мови у 20 томах
-
обездолений —
НЕЩА́СНИЙ (про людину, землю, країну тощо — який зазнав багато горя, кривди, поневірянь), НЕЩАСЛИ́ВИЙ підсил., ЗГОРЬО́ВАНИЙ, БАГАТОСТРАЖДА́ЛЬНИЙ підсил., НАГОРЬО́ВАНИЙ розм., ЗАГОРЬО́ВАНИЙ розм., ГІРКИ́Й заст., МНОГОСТРАЖДА́ЛЬНИЙ підсил. уроч.
Словник синонімів української мови
-
обездолений —
ОБЕЗДО́ЛЕНИЙ, а, е. Позбавлений найнеобхіднішого, найдорожчого; знедолений, нещасливий. Голоту Йвана Люд обездолений стрічав: То ж він до Разіна Степана Братерську руку простягав (Рильський, II, 1946, 53); Без кінця нема нічого На обездоленій землі...
Словник української мови в 11 томах