споживний

Чи тотожні слова споживний, споживчий і споживацький?

Вони мають різне значення. Споживний – який стосується споживання, придатний для нього; їстівний. Споживні властивості, споживні гриби. Споживчий – той, що слугує для задоволення потреб споживання. Споживчі товари, споживча кооперація. Споживацький – притаманний тому, хто прагне задоволення тільки власних потреб. Споживацькі настрої, споживацькі інтереси, споживацьке ставлення, споживацька психологія.

Значення в інших словниках

1. споживний — спожи́вни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. споживний — СПОЖИВНИЙ – СПОЖИВЧИЙ – СПОЖИВАЦЬКИЙ Споживний. Який стосується споживання, придатний для нього; їстівний: споживні властивості, споживні гриби, споживний фонд. Споживчий.  Літературне слововживання
3. споживний — Спожи́вний. Споживчий (про спілку, кооператив). Є ще й спілки для того, аби дешевше та вигідніше купувати всякі товари і все, що потрібно в нашім житю, гуртом і потім відпродувати своїм членам.  Українська літературна мова на Буковині
4. споживний — споживна, споживне. Стос. до споживання. || Придатний для споживання як їжа; їстівний. Споживна вартість — корисність речі або послуги, їхня здатність задовольняти ті чи інші потреби людини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. споживний — СПОЖИ́ВНИ́Й, спожи́вна́, спожи́вне́. Стос. до споживання. Мірза запросив Ремо до їжі – чаю з перепічками та лишками ласощів і пояснив чужинцеві, що нахабству цих вартових немає меж; од них завжди треба ховати все...  Словник української мови у 20 томах
6. споживний — СПОЖИ́ВНИ́Й, спожи́вна́, спожи́вне́. Стос. до споживання. Мірза запросив Ремо до їжі — чаю з перепічками та лишками ласощів і пояснив чужинцеві, що нахабству цих вартових немає меж; од них завжди треба ховати все...  Словник української мови в 11 томах