споживний
СПОЖИ́ВНИ́Й, спожи́вна́, спожи́вне́.
Стос. до споживання.
Мірза запросив Ремо до їжі – чаю з перепічками та лишками ласощів і пояснив чужинцеві, що нахабству цих вартових немає меж; од них завжди треба ховати все, що тільки має якусь вартість чи споживну принаду (Олесь Досвітній);
Поліпшення споживних властивостей продукції;
// Придатний для споживання як їжа; їстівний.
До недавнього часу він думав, що ці гриби – поганки, а в партизанських лісах довідався од лісників, що вони споживні, а приправа, з них – хоч куди й навіть часником пахне (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)