вдвоє
ВДВОЄ (УДВОЄ) – В (У) ДВОЄ
Вдвоє (удвоє), присл. У два рази; пополовині: удвоє збільшився урожай, зігнувшись удвоє, перегнув удвоє зошит. Бобренчиха лишилася вдовою, лютіша стала до роботи вдвоє (Л.Костенко).
В (у) двоє, числ. з прийм.: у двоє відер набрали води.
Словник-довідник з українського літературного слововживання