Значення в інших словниках
-
вдвоє —
вдво́є прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
вдвоє —
ВДВОЄ (УДВОЄ) – В (У) ДВОЄ Вдвоє (удвоє), присл. У два рази; пополовині: удвоє збільшився урожай, зігнувшись удвоє, перегнув удвоє зошит. Бобренчиха лишилася вдовою, лютіша стала до роботи вдвоє (Л.Костенко). В (у) двоє, числ. з прийм.: у двоє відер набрали води.
Літературне слововживання
-
вдвоє —
Удвічі хохл. (вдвоє) удвічі
Словник чужослів Павло Штепа
-
вдвоє —
ВДВО́Є (УДВО́Є), присл. 1. У два рази (при порівнянні). Вийдеш на цю гору, то побачиш, що кругом неї стоять знов гори вдвоє вищі од неї (І. Нечуй-Левицький); Бобренчиха лишилася вдовою, лютіша стала до роботи вдвоє (Л. Костенко). 2. Пополам, навпіл.
Словник української мови у 20 томах
-
вдвоє —
див. удвоє
Словник синонімів Вусика
-
вдвоє —
ВДВО́Є (УДВО́Є) (у два рази), ВДВІ́ЧІ (УДВІ́ЧІ). Понад берегами Росі в лісах піднімались рядками верхи старих осокорів, вдвоє вищих од лісу (І. Нечуй-Левицький); А пожар удвоє Розгорівся (Т.
Словник синонімів української мови
-
вдвоє —
ВДВО́Є (УДВО́Є), присл. 1. У два рази. Турн сили вдвоє прикладає І тарани сам направляє, І браму рушити велить (Котл., І, 1952, 235); Вийдеш на цю гору, то побачиш, що кругом неї стоять знов гори вдвоє вищі од неї (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах