визначальний
ВИЗНАЧАЛЬНИЙ – ВИЗНАЧНИЙ
Визначальний. Який визначає суть чогось: основний, істотний. Вж. зі сл.: елемент, момент, принцип, фактор, особливість, подія, риса, умова, якість, стати визначальним.
Визначний. Який відзначається своїми позитивними рисами; важливий своїм значенням; видатний. Вж. зі сл.: артист, діяч, критик, письменник, людина, особа, роль, талант, успіх, заслуга, відкриття, дослідження, досягнення, твір, місця. Одразу потрапив [І.Франко] в оточення молоді, яка вже бачила в ньому визначний поетичний талант (П.Колесник).
Словник-довідник з українського літературного слововживання