визначальний

визнача́льний

-а, -е.

Основний, істотний, який характеризує кого-, що-небудь.

Значення в інших словниках

1. визначальний — визнача́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. визначальний — ВИЗНАЧАЛЬНИЙ – ВИЗНАЧНИЙ Визначальний. Який визначає суть чогось: основний, істотний. Вж. зі сл.: елемент, момент, принцип, фактор, особливість, подія, риса, умова, якість, стати визначальним. Визначний.  Літературне слововживання
3. визначальний — [виезначал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
4. визначальний — ВИЗНАЧА́ЛЬНИЙ, а, е. Основний, істотний, такий, що характеризує кого-, що-небудь. Мужність, нерушима воля, пристрасність переконань і бойовий темперамент – риси визначальні і для Лесі [Українки]-лірика, і для Лесі-драматурга, і для Лесі-публіциста (М.  Словник української мови у 20 томах
5. визначальний — ГОЛОВНИ́Й (який має найбільше значення), НАЙГОЛОВНІ́ШИЙ підсил., НАЙВАЖЛИВІ́ШИЙ підсил., ОСНОВНИ́Й, ЧІ́ЛЬНИЙ, ПРОВІДНИ́Й, ПЕ́РШИЙ, НАЙПЕ́РШИЙ підсил., ЩОНАЙПЕ́РШИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
6. визначальний — ВИЗНАЧА́ЛЬНИЙ, а, е. Основний, істотний, який характеризує кого-, що-небудь. Мужність, нерушима воля, пристрасність переконань і бойовий темперамент — риси визначальні і для Лесі [Українки]-лірика, і для Лесі-драматурга...  Словник української мови в 11 томах