визначальний
визнача́льний
-а, -е.
Основний, істотний, який характеризує кого-, що-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- визначальний — визнача́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- визначальний — ВИЗНАЧАЛЬНИЙ – ВИЗНАЧНИЙ Визначальний. Який визначає суть чогось: основний, істотний. Вж. зі сл.: елемент, момент, принцип, фактор, особливість, подія, риса, умова, якість, стати визначальним. Визначний. Літературне слововживання
- визначальний — [виезначал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- визначальний — ВИЗНАЧА́ЛЬНИЙ, а, е. Основний, істотний, такий, що характеризує кого-, що-небудь. Мужність, нерушима воля, пристрасність переконань і бойовий темперамент – риси визначальні і для Лесі [Українки]-лірика, і для Лесі-драматурга, і для Лесі-публіциста (М. Словник української мови у 20 томах
- визначальний — ГОЛОВНИ́Й (який має найбільше значення), НАЙГОЛОВНІ́ШИЙ підсил., НАЙВАЖЛИВІ́ШИЙ підсил., ОСНОВНИ́Й, ЧІ́ЛЬНИЙ, ПРОВІДНИ́Й, ПЕ́РШИЙ, НАЙПЕ́РШИЙ підсил., ЩОНАЙПЕ́РШИЙ підсил. Словник синонімів української мови
- визначальний — ВИЗНАЧА́ЛЬНИЙ, а, е. Основний, істотний, який характеризує кого-, що-небудь. Мужність, нерушима воля, пристрасність переконань і бойовий темперамент — риси визначальні і для Лесі [Українки]-лірика, і для Лесі-драматурга... Словник української мови в 11 томах