впоперек
ВПОПЕРЕК (УПОПЕРЕК) – В (У) ПОПЕРЕК
Впоперек (упоперек), присл. По ширині чогось, уширину; переносно – не так, як треба. Величезна яскрава зоря перечеркнула небо впоперек (В.Собко); Поки Корній прокопав перший рівчачок упоперек греблі, то добре впрів (Б.Грінченко). [Василь:] Чи ти їм що упоперек сказала? (М.Кропивницький).
В (у) поперек, ім. з прийм. Зразу наче і бадьоро скочив, та тільки що ноги спустив додолу – аж мене в поперек – шпиг! (Панас Мирний); Чомусь був певний, що міна обов’язково вгвинтиться йому в поперек, як свердел. Не в ногу, не в руку, а саме в поперек (О.Гончар).
Словник-довідник з українського літературного слововживання