впоперек
НАПЕРЕКІ́Р (усупереч бажанню кого-небудь), НАСУ́ПРОТИ розм.; НАВПАКИ́, ВПО́ПЕРЕК (УПО́ПЕРЕК) розм., НА́КРИ́ВО розм., НА́СТОРЧ розм., ПОПЕРЕ́К розм. (перев. із сл. говорити, сказати і т. ін.); НА ЗЛО́ (щоб завдати кому-небудь неприємностей). Він (мул) тяг сани, хоч на них сідало десятеро, і тяг з упертістю.., щоб тільки зробити наперекір, на зло (І. Багмут); Іван Семенович Підкова Такий, хоч до зубів клади... Насупроти нікому й слова, Лише підтакує завжди (С. Воскрекасенко); Колісник уражений пішов від неї, не сказавши ні слова навпаки (Панас Мирний); — Це ж такий, що слово впоперек скажеш — і задушить на дорозі (Григорій Тютюнник); Ніхто не зважиться накриво слово сказати Олексію Івановичу (Панас Мирний); Така добра вдалася, що ніколи й слова насторч не скаже (Панас Мирний).
Словник синонімів української мови