врозбрід
ВРОЗБРІД (УРОЗБРІД)
присл. Не разом; урозсип. З радісним криком вони кинулися врозбрід по долині (І.Франко); Думки Антона пішли врозбрід (І.Волошин).
Словник-довідник з українського літературного слововживанняВРОЗБРІД (УРОЗБРІД)
присл. Не разом; урозсип. З радісним криком вони кинулися врозбрід по долині (І.Франко); Думки Антона пішли врозбрід (І.Волошин).
Словник-довідник з українського літературного слововживання