врозбрід
ВРО́ЗБРІД (УРО́ЗБРІД), присл. Не разом; урозсип.
З радісним криком вони кинулися врозбрід по долині (Фр., VI, 1951, 127);
Танки йшли упевнено, напористим темпом ирозбрід (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 23).
Словник української мови (СУМ-11)