врозбивку

ВРО́ЗБИВКУ (УРО́ЗБИВКУ), присл.

1. Не підряд; не разом, напізно.

2. друк. Рідше проти звичайного розташування літер у тексті; розбивкою.

Днів зо три потів він коло цих слів, пишучи їх укупі і врозбивку (Вас., IV, 1960, 44).

Значення в інших словниках

1. врозбивку — вро́збивку прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. врозбивку — (урозбивку), присл. 1》 Не підряд; не разом, нарізно. 2》 друк. Рідше проти звичайного розташування літер у тексті; розбивкою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. врозбивку — ВРО́ЗБИВКУ (УРО́ЗБИВКУ), присл. 1. Не підряд; не разом, нарізно. Петрусь промовив урок шпарко: вмів назвати літери і вряд, і врозбивку, і боком йому поставлять, і догори ногами, а він так і шкварить, і не помиляється (Г.  Словник української мови у 20 томах
4. врозбивку — див. нарізно  Словник синонімів Вусика