врозбивку
вро́збивку
(урозбивку), присл.
1》 Не підряд; не разом, нарізно.
2》 друк. Рідше проти звичайного розташування літер у тексті; розбивкою.
Великий тлумачний словник сучасної української мовивро́збивку
(урозбивку), присл.
1》 Не підряд; не разом, нарізно.
2》 друк. Рідше проти звичайного розташування літер у тексті; розбивкою.
Великий тлумачний словник сучасної української мови