врозгін
ВРО́ЗГІ́Н (УРО́ЗГІ́Н), присл., с. г. Від меж до середини лану (про оранку); протилежне всклад.
Цією машиною [начіпна машина ПУН-1,7] можна орати всклад і врозгін (Колг. Укр., 4, 1957, 36).
Словник української мови (СУМ-11)ВРО́ЗГІ́Н (УРО́ЗГІ́Н), присл., с. г. Від меж до середини лану (про оранку); протилежне всклад.
Цією машиною [начіпна машина ПУН-1,7] можна орати всклад і врозгін (Колг. Укр., 4, 1957, 36).
Словник української мови (СУМ-11)