Орфографічний словник української мови

врозгін

вро́згін

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. врозгін — ВРОЗГІН (УРОЗГІН) присл. Від меж до середини лану (про оранку), а також переносно. Він пускає погляди по обрію врозгін (П.Кочура).  Літературне слововживання
  2. врозгін — (урозгін), присл., с. г. Від меж до середини лану (про оранку); прот. всклад.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. врозгін — ВРО́ЗГІ́Н (УРО́ЗГІ́Н), присл., с. г. Від меж до середини лану (про оранку); протилежне всклад. Загінна оранка – це основний сучасний вид оранки, в якому розрізняють два види: всклад і врозгін (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
  4. врозгін — ВРО́ЗГІ́Н (УРО́ЗГІ́Н), присл., с. г. Від меж до середини лану (про оранку); протилежне всклад. Цією машиною [начіпна машина ПУН-1,7] можна орати всклад і врозгін (Колг. Укр., 4, 1957, 36).  Словник української мови в 11 томах
  5. врозгін — Виконання покрівлі з тесин, покладених двома нещільними шарами. Проміжки між нижніми тесинами перекривалися верхніми, для чого відповідні гнізда передбачалися на протязі та гребені.  Архітектура і монументальне мистецтво