врозгін
вро́згін
(урозгін), присл., с. г.
Від меж до середини лану (про оранку); прот. всклад.
Великий тлумачний словник сучасної української мовивро́згін
(урозгін), присл., с. г.
Від меж до середини лану (про оранку); прот. всклад.
Великий тлумачний словник сучасної української мови