годитися
I
годжуся, годишся. Бути на що-небудь, до чогось придатним; задовольняти певні вимоги: для годиться, як годиться. [Митрохван:] Правда, що кажуть, нібито воно так і годиться за куму брати ту, котру першу зустрінеш? (М.Кропивницький); Василько побачив, біжить із криком "тату", а він., в діди йому годиться (М.Стельмах).
II
годжуся, годишся. Давати згоду, погоджуватися з чиєюсь думкою; миритися. Роман зовсім годився на її думки, а вона на його (О.Маковей); Як же нам тепер годитись, А чи битись, чи миритись? (І.Манжура).
Словник-довідник з українського літературного слововживання