годитися
годи́тися
I -джуся, -дишся, недок.
Бути на що-небудь, для чого-небудь придатним; задовольняти певні вимоги.
|| безос. Уживається у знач. доречно, доцільно, слід, варто.
|| Такий звичай, так прийнято.
Для годиться — для порядку, заради пристойності; про людське око.
Як годиться — як належить, як слід, як личить.
II годжуся, годишся, недок.
1》 Давати згоду, погоджуватися з чиєю-небудь думкою, поділяти чийсь погляд.
2》 Приходити до згоди, миритися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови