годитися
Годи́тися.
1. Погоджуватися. Годжу ся з тим, що основою образованя повинна бути матерна мова, але в такім краю, як Буковина, мова німецка є конче потрібна для дальшого образованя і селянина, і жовніра (Б., 1895, 5, 4).
2. Узгоджуватися, збігатися, суміщатися. Вона [Анна] навчилася в дворі багато, чого вони не знали і чого дівчина не могла затаїти — вигладжувати білля, варити і т. ін. — а що се незнання тої роботи не годилося з їхньою гідністю ґаздинь, то вони глумилися з неї і кепкували при кожній нагоді (Коб., Земля, 278).
3. Збігатися зі змістом оригіналу, відповідати змістові оригіналу. Відтак має писар каси зробити відпис із протоколу, списаного на загальнім зборі, а на тім відписі потверджує начальник каси, що він є правдивий, такими словами: “Удостовіряю моїм власноручним підписом, що сей відпис протоколу годить ся докладно із протоколом, списаним на загальнім зборі” (См.-Стоцький, Порадник, 25); Другий примірник статута, Б, треба зладити яко відпис статута А, а ц[ісарсько]- к[оролівський] нотар чи ц[ісарсько]- к[оролівський] суд має удостовірити, що сей відпис статута годить ся докладно із статутом ориґінальним (Канюк, 1906, 16)
// пол. godzić się — 1) миритися, погоджуватися, примирятися. 2) сполучатися, суміщатися, збігатися, узгоджуватися.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.