голубник
ГОЛУБНИК – ГОЛУБІВНИК
Голубник, -а. Приміщення для голубів; голуб’ятня. Біля голубника хтось із хлопців возився з голубами (А. Головко).
Голубівник, -а. Той, хто розводить, тримає голубів; голуб’ятник: завзятий голубівник.
Словник-довідник з українського літературного слововживання