димар
ДИМАР – ДИМОХІД – КОМИН
Димар, -я, ор. -ем. 1. Труба для відведення диму з печі, кочегарки тощо. 2. Прилад для обкурювання бджіл.
Димохід, -ходу. Димар, а також канал для виходу диму в димар.
Комин, -а. 1. Нижня частина димоходу варистої печі. 2. Те саме, що димохід.
Словник-довідник з українського літературного слововживання