діжа
І, ор. -ею. Переважно низька дерев’яна діжка, в якій готують тісто на хліб; тісто в ній. Молодиця вимішувала хліб в діжі (М.Шеремет); Вона зварила обід, замісила діжу (І.Нечуй-Левицький).
Словник-довідник з українського літературного слововживання