колоїд

У. Речовина, що не кристалізується (білок, крохмаль, клей тощо).

Значення в інших словниках

1. колоїд — коло́їд іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. колоїд — -у, ч. Речовина, що не кристалізується (білок, крохмаль, клей і т. ін.) і розчини якої не проникають крізь тваринні й рослинні перетинки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. колоїд — КОЛО́ЇД, у, ч. Речовина, що не кристалізується (білок, крохмаль, клей і т. ін.), і розчини якої не просочуються крізь тваринні й рослинні перетинки.  Словник української мови у 20 томах
4. колоїд — Неоднорідна система, що складається з т.зв. однорідної фази і розпилених у ній частинок такого розміру, щоб поверхневі сили на межі фаз переважали сили інерції (як правило, 1-200 нм);...  Універсальний словник-енциклопедія
5. колоїд — КОЛО́ЇД, у, ч. Речовина, що не кристалізується (білок, крохмаль, клей і т. ін.) і розчини якої не просочуються через тваринні й рослинні перетинки. При наявності увібраного натрію колоїди грунту в дощову погоду дуже набрякають, вбираючи багато води (Наука.., 11, 1956, 24).  Словник української мови в 11 томах