колоїд
КОЛО́ЇД, у, ч.
Речовина, що не кристалізується (білок, крохмаль, клей і т. ін.), і розчини якої не просочуються крізь тваринні й рослинні перетинки.
Підґрунтям для розділення речовин на колоїди й кристалоїди послужила їх неоднакова поведінка в розчиненому стані (з наук. літ.);
Типова форма колоїдів – форма холодцю, яка легко приймається багатьма складними органічними тілами, такими, як білок, желатин, крохмаль (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)