колосник

КОЛОСНИК – КОЛОШНИК – КОЛОСНЯК

Колосник, -а. Переважно в множині – чавунні бруски, з яких складається решітка в топках.

Колошник, -а. Верхня частина доменної печі, вагранки разом з отвором, через який засипається руда, паливо, вапняк тощо.

Колосняк, -у. Багаторічна трава з довгим кореневищем і сизим цупким листям.

Значення в інших словниках

1. колосник — колосни́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. колосник — Колосник — fine(grate)-bar — *Rost, Roststab, Roststange — складовий елемент колосникової решітки, яка використовується як опірна площина для палива в топках, а також як робоча (просіююча) поверхня у грохотах колосникових (нерухомих похилих або коливних).  Гірничий енциклопедичний словник
3. колосник — Руштина, рушти  Словник чужослів Павло Штепа
4. колосник — КОЛОСНИ́К див. колосники́.  Словник української мови у 20 томах
5. колосник — КОЛОСНИ́К див. колосники́.  Словник української мови в 11 томах