навколишній
Я, -є. Який оточує кого-, що-небудь, розташований навколо або поблизу когось, чогось. Вж. зі сл.: світ, місцевість, місця, життя, населення, середовище, будинки, села, води, гаї, ліси, сади, дороги. Кожні жнива вони металися по навколишніх селах, обмолочували хліб машиною (В.Земляк). Немає потреби заміняти його словом оточуючий.
Словник-довідник з українського літературного слововживання