насподі
НАСПОДІ – НА СПОДІ
Насподі, присл. У нижній частині, у глибині чогось, на дні; у знач. прийм. – Вугляний трюм я уявляю собі в пароплаві десь насподі, аж під машинами (Ю.Яновський); Гострий, колючий сміх креше з них [очей] іскри, а насподі сіро-жовтої гущі почина вже кипіти (М.Коцюбинський).
На споді, ім. з прийм. Є у неї скриня-сундучок, на споді кришки – фотографія Тимка (Григорій Тютюнник); На споді кар’єру була вода (О.Гуреїв).
Словник-довідник з українського літературного слововживання