натомість

1. присл. Замість чого-небудь. З її лиця щез усміх, а натомість на ньому завис якийсь понурий, гнівний вираз (І.Франко); Чернишеві вже вдалося подавити кілька вогневих точок, але натомість оживають інші (О.Гончар); А сон минув, розтанув. І натомість раптовим болем обпекла свідомість (Л. Костенко). 2. прийм. розм. Зате. Він скупий, так жінка натомість щедра (Словник Б.Грінченка).

Значення в інших словниках

1. натомість — нато́мість прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. натомість — Намість, замість того; ЯК СП. зате.  Словник синонімів Караванського
3. натомість — див. замість; знов  Словник синонімів Вусика
4. натомість — [натом'іс'т'] присл.  Орфоепічний словник української мови
5. натомість — 1》 присл.Замість чого-небудь. 2》 у знач. протиставного спол., розм. Уживається у знач. зате, однак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. натомість — НАТО́МІСТЬ. 1. присл. Замість чого-небудь. Онися Степанівна одвезла в Богуслав на ярмарок трохи не повний віз мішків з борошном, а натомість привезла додому одну голову сахару та один фунт чаю (І.  Словник української мови у 20 томах
7. натомість — Нато́мість, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. натомість — НАТО́МІСТЬ. 1. присл. Замість чого-небудь. Онися Степанівна одвезла в Богуслав на ярмарок трохи не повний віз мішків з борошном, а натомість привезла додому одну голову сахару та один фунт чаю (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
9. натомість — Натомість, натомісць, натомісь нар. Вмѣсто того, за то. Він скупий, так жінка натомісь щедра. Лебед. у.  Словник української мови Грінченка