натще
НАТЩЕ, НАТЩЕСЕРЦЕ
присл. розм. Не поївши; на голодний шлунок. [Водяник:] Бувало цілими тижнями ходив [Демидів] натще до школи (О.Маковей); Сухобрус. натщесерце в неділі і в празники пив почаївську священу воду (І.Нечуй-Левицький).
Словник-довідник з українського літературного слововживання