натще
НА́ТЩЕ́, присл. Не поївши, на порожній шлунок.
Бувало цілими тижнями ходив [Демидів] натще до школи (Мак., Вибр., 1954, 50);
Досліджувані речовини давали тваринам натще, тому годування тварин припинялося за 18 годин до початку досліду (Фізіол. ж., II, 1, 1956, 89).
Словник української мови (СУМ-11)