немовля —
[неимоўл’а] -л'атие, ор. -л'ам, м. (на) -л'ат'і, мн. -л'ата
Орфоепічний словник української мови
немовля —
-яти, с. Дитина, яка ще не вміє говорити; грудна дитина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
немовля —
НЕМОВЛЯ́, ля́ти, с. Дитина, яка ще не вміє говорити. Від'їжджаючи, він покинув їх [дітей] майже немовлятами (І. Франко); Пригорнувши до себе двомісячне немовля, раптом заквапилася [Горпина] (З. Тулуб); Якась дівчина провезла повз них немовля в колясці.
Словник української мови у 20 томах
немовля —
Дитина в період від завершення стадії новонародження (бл. 1 місяця життя) до часу набуття уміння вставати, ходити і початку мовлення, тобто майже до кінця 1 року життя.
Універсальний словник-енциклопедія
немовля —
НЕМОВЛЯ́, я́ти, с. Дитина, яка ще не вміє говорити; грудна дитина. Від’їжджаючи, він покинув їх [дітей] майже немовлятами (Фр., VI, 1951, 375); Пригорнувши до себе двомісячне немовля, раптом заквапилася [Горпина] (Тулуб, Людолови, І, 1957, 16)...
Словник української мови в 11 томах