обліго

невідм., с. 1. Сума загальної заборгованості за векселями. 2. Банківські книги особистих рахунків, у яких обліковують заборгованість банкові окремих осіб за векселями.

Значення в інших словниках

1. обліго — облі́го іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. обліго — невідм., фін. 1》 Загальна сума боргового зобов'язання підприємства за векселями. 2》 Банківська книга, в якій фіксуються заборгованості за векселями осіб, які обліковані в цьому банку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обліго — ОБЛІ́ГО, невідм., с., фін. 1. Сума загальної заборгованості за векселями. 2. Банківська книга особистих рахунків, у якій облічують заборгованість окремих осіб за векселями, облікованими у цьому банку.  Словник української мови у 20 томах
4. обліго — (англ. оbligo) 1. сума загальної заборгованості за векселями. 2. банківські книги особистих рахунків, у яких обліковують заборгованість банкові окремих осіб за векселями.  Економічний словник
5. обліго — облі́го (італ. obligo, від лат. obligo – зобов’язую) 1. Сума заборгованості по векселях. 2. Банківські книги особистих рахунків, у яких облічують заборгованість окремих осіб по векселях.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. обліго — рос. облиго сума заборгованості за векселями.  Eкономічна енциклопедія