обліго
ОБЛІ́ГО, невідм., с., фін.
1. Сума загальної заборгованості за векселями.
2. Банківська книга особистих рахунків, у якій облічують заборгованість окремих осіб за векселями, облікованими у цьому банку.
Словник української мови (СУМ-20)ОБЛІ́ГО, невідм., с., фін.
1. Сума загальної заборгованості за векселями.
2. Банківська книга особистих рахунків, у якій облічують заборгованість окремих осіб за векселями, облікованими у цьому банку.
Словник української мови (СУМ-20)