пісковик

ПІСКОВИК – ПІЩАНИК – ПІСОЧНИК – ПІСОЧНИЦЯ

Пісковик, -у. Осадова гірська порода.

Піщаник¹, -у. Те саме, що пісковик.

Піщаник², -а. 1. Жовтий ховрах. 2. Птах роду куликів, що живе на берегах морів.

Пісочник¹, -а. Риба – різновид бичка.

Пісочник², -а. Те саме, що пісочниця.

Пісочниця, -і, ор. -ею. Загороджене місце з піском у вигляді ящика, в якому граються діти.

Значення в інших словниках

1. пісковик — піскови́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. пісковик — -у, ч. Осадова гірська порода, що складається з піску, спресованого з глиною, вапном і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пісковик — ПІСКОВИ́К, у́, ч. Осадочна гірська порода, що складається з піску, спресованого з глиною, вапном і т. ін. Пісковики складаються в основному з кварцових зерен, зцементованих якою-небудь речовиною (з наук. літ.); Звітрілий пісковик був непридатний для мостової (В. Гжицький).  Словник української мови у 20 томах
4. пісковик — Осадова гірська порода, що виникла внаслідок зцементування піску глинистим, кремнистим та ін. мінеральними цементами; будівельна, дорожна, скульптурна сировина; використовують для виробництва вогне- та кислототривких матеріалів.  Універсальний словник-енциклопедія
5. пісковик — ПІСКОВИ́К, у́, ч. Осадочна гірська порода, що складається з піску, спресованого з глиною, вапном і т. ін. Пісковики складаються в основному з кварцових зерен, зцементованих якою-небудь речовиною (Курс заг. геол.  Словник української мови в 11 томах