пісковик

піскови́к

-у, ч.

Осадова гірська порода, що складається з піску, спресованого з глиною, вапном і т. ін.

Значення в інших словниках

1. пісковик — піскови́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. пісковик — ПІСКОВИК – ПІЩАНИК – ПІСОЧНИК – ПІСОЧНИЦЯ Пісковик, -у. Осадова гірська порода. Піщаник1, -у. Те саме, що пісковик. Піщаник2, -а. 1. Жовтий ховрах. 2. Птах роду куликів, що живе на берегах морів. Пісочник1, -а. Риба – різновид бичка. Пісочник2, -а.  Літературне слововживання
3. пісковик — ПІСКОВИ́К, у́, ч. Осадочна гірська порода, що складається з піску, спресованого з глиною, вапном і т. ін. Пісковики складаються в основному з кварцових зерен, зцементованих якою-небудь речовиною (з наук. літ.); Звітрілий пісковик був непридатний для мостової (В. Гжицький).  Словник української мови у 20 томах
4. пісковик — Осадова гірська порода, що виникла внаслідок зцементування піску глинистим, кремнистим та ін. мінеральними цементами; будівельна, дорожна, скульптурна сировина; використовують для виробництва вогне- та кислототривких матеріалів.  Універсальний словник-енциклопедія
5. пісковик — ПІСКОВИ́К, у́, ч. Осадочна гірська порода, що складається з піску, спресованого з глиною, вапном і т. ін. Пісковики складаються в основному з кварцових зерен, зцементованих якою-небудь речовиною (Курс заг. геол.  Словник української мови в 11 томах