пісковик
ПІСКОВИ́К, у́, ч. Осадочна гірська порода, що складається з піску, спресованого з глиною, вапном і т. ін.
Пісковики складаються в основному з кварцових зерен, зцементованих якою-небудь речовиною (Курс заг. геол., 1947, 69);
Звітрілий пісковик був непридатний для мостової (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 36).
Словник української мови (СУМ-11)