редис

РЕДИС – РЕДИСКА

Редис, -у. Городня рослина родини хрестоцвітих.

Редиска, розм. Те саме, що редис.

Значення в інших словниках

1. редис — реди́с іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. редис — -у, ч. Те саме, що редиска 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. редис — РЕДИ́С (овочі з невеликими коренеплодами круглої або довгастої форми), РЕДИ́СКА, РЕ́ДЬКА. Сидить дядько серед кухні, Чистить картоплину. Або стоїть біля крану, Обмива редиску (П. Глазовий); — Побіжи лиш, Насте, на город та.. нарви мені або місячної редьки, або цибулі (І. Нечуй-Левицький).  Словник синонімів української мови