Значення в інших словниках
-
редис —
реди́с іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
редис —
РЕДИС – РЕДИСКА Редис, -у. Городня рослина родини хрестоцвітих. Редиска, розм. Те саме, що редис.
Літературне слововживання
-
редис —
РЕДИ́С (овочі з невеликими коренеплодами круглої або довгастої форми), РЕДИ́СКА, РЕ́ДЬКА. Сидить дядько серед кухні, Чистить картоплину. Або стоїть біля крану, Обмива редиску (П. Глазовий); — Побіжи лиш, Насте, на город та.. нарви мені або місячної редьки, або цибулі (І. Нечуй-Левицький).
Словник синонімів української мови