редис

РЕДИ́С (овочі з невеликими коренеплодами круглої або довгастої форми), РЕДИ́СКА, РЕ́ДЬКА. Сидить дядько серед кухні, Чистить картоплину. Або стоїть біля крану, Обмива редиску (П. Глазовий); — Побіжи лиш, Насте, на город та.. нарви мені або місячної редьки, або цибулі (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. редис — реди́с іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. редис — РЕДИС – РЕДИСКА Редис, -у. Городня рослина родини хрестоцвітих. Редиска, розм. Те саме, що редис.  Літературне слововживання
3. редис — -у, ч. Те саме, що редиска 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови