сивіти
СИВІТИ – СИВІТИСЯ – СИВІШАТИ
Сивіти. Ставати сивим, сивішим; виділятися сивим кольором, виднітися (про щось сиве). І виріс я на чужині, І сивію в чужому краї (Т.Шевченко); – Море починає сивіти (О.Донченко).
Сивітися. Те саме, що сивіти. Поле сивілося, стаючи з білого попелястим (О.Гончар).
Сивішати. Ставати сивішим. Він дивиться на своїх солдатів затуманеними очима, блідий, укритий білою щетиною, що кожного ранку сивішає (І.Микитенко).
Словник-довідник з українського літературного слововживання