сивіти

Си́віти. Сіріти, набувати сірого кольору. Срібні крілики родять ся чорні і аж по 6-ох неділях починають поволи сивіти (Товариш, 1908, 116)

// пол. siwieć — 1) сивіти, 2) блякнути, набувати сірого кольору.

Значення в інших словниках

1. сивіти — си́ві́ти 1 дієслово недоконаного виду про людину си́віти 2 дієслово недоконаного виду сіріти  Орфографічний словник української мови
2. сивіти — СИВІТИ – СИВІТИСЯ – СИВІШАТИ Сивіти. Ставати сивим, сивішим; виділятися сивим кольором, виднітися (про щось сиве). І виріс я на чужині, І сивію в чужому краї (Т.Шевченко); – Море починає сивіти (О.Донченко). Сивітися. Те саме, що сивіти.  Літературне слововживання
3. сивіти — о. братися молоком; (вдалині) бовваніти, мріти, синіти; П. старіти.  Словник синонімів Караванського
4. сивіти — сивію, сивієш, недок. 1》 Ставати, робитися сивим (у 1-3 знач.). || Ставати старішим. 2》 тільки сивіти, -іє. Вирізнятися своїм сивим кольором.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. сивіти — СИ́ВІ́ТИ, си́ві́ю, си́ві́єш, недок. 1. Ставати, робитися сивим (у 1–3 знач.). Старий батько сивіє (Марко Вовчок); Вона [мати] сивіла в той тривожний рік, Як з війни чекали дужих і калік (Д. Павличко); // Ставати старішим.  Словник української мови у 20 томах
6. сивіти — Волос сивіє, а голова шаліє. Коли старший чоловік закохується в молоду дівчину. Як голова сивіє, то чоловік мудріє. В народі сивина вважається ознакою мудрості.  Приповідки або українсько-народня філософія
7. сивіти — си́ві́ти (сиді́ти) / поси́ві́ти (заси́дітися) в дівка́х (ді́вкою, в пере́ста́рках і т. ін.). Довго не виходити заміж або зовсім не бути заміжньою. В дівках сиділа — плакала, заміж вийшла — вити стала (Укр.. присл..); Свати раз на віку приходять.  Фразеологічний словник української мови
8. сивіти — СИ́ВІ́ТИ (про волосся — ставати сивим або виділятися сивиною), СРІБЛИ́ТИСЯ, БІЛІ́ТИ. — Док.: поси́ві́ти, посрібли́тися, побілі́ти, побілі́шати. Дивись, а у нього волосся сивіє (М.  Словник синонімів української мови
9. сивіти — Си́віти, -вію, -вієш, -віють  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. сивіти — СИ́ВІ́ТИ, си́ві́ю, си́ві́єш, недок. 1. Ставати, робитися сивим (у 1 — 3 знач.). Старий батько сивіє (Вовчок, І, 1955, 234); Вона [мати] сивіла в той тривожний рік, Як з війни чекали дужих і калік (Павл., Бистрина, 1959, 205); // Ставати старішим.  Словник української мови в 11 томах
11. сивіти — Си́віти, -вію, -єш гл. Сѣдѣть. У школі мучилось, росло, у школі й сивіть почало. Шевч.  Словник української мови Грінченка