узбіч
присл. Збоку, осторонь; у знач. прийм. Павло підвівся, тихо став узбіч (М.Бажан); На бистрім шляху, узбіч садиби над глухим яром, колони машин, вервечки люду оружного і з тачками (М.Рудь).
Словник-довідник з українського літературного слововживання