хтозна
(з підсил. част. хто й зна), присудк. сл. Невідомо, ніхто не знає. Коли позичав – знаю, а коли віддам – хтозна! (приказка); Хтозна, чи добра душа зустріне втікачок (А.Хижняк); – Мені здається, тут не живуть. – "З якої речі?" – Хтозна... (Вас. Шевчук); – А що, хіба вирушив з Січі Хмельницький? – "Та хто й зна..." (О.Соколовський).
Словник-довідник з українського літературного слововживання